жуж

жуж
диал. зоол.
1) см. жук;

мӧс сіт жуж — навозник обыкновенный

2) хлебный точильщик

Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. . 2013.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "жуж" в других словарях:

  • жужілевідламувальник — а, ч. Робітник, який відламує, відбиває, зчищає жужіль (ожарину) …   Український тлумачний словник

  • жужілевідламувальниця — і. Жін. до жужілевідламувальник …   Український тлумачний словник

  • жужілетривкий — а/, е/. Прикм. до жужілетривкість …   Український тлумачний словник

  • жужілетривкість — кості, ж. Стійкість до до жужілеутворювання …   Український тлумачний словник

  • жужілеутворення — я, с. Утворення жужілі (ожарини) при згорянні твердого палива та окисненні металів …   Український тлумачний словник

  • жужілеутворювальний — а, е. Який утворює жужіль (ожарину) …   Український тлумачний словник

  • жужільний — а, е. Прикм. до жужіль …   Український тлумачний словник

  • жужіль — жу/желі, ж. і жу/желю, ч. Те саме, що жужелиця I 1) …   Український тлумачний словник

  • жужіль — (залишки після згоряння твердого палива), жужелиця, згар, гаріль …   Словник синонімів української мови

  • жужіль — іменник жіночого або чоловічого роду відходи плавки металу …   Орфографічний словник української мови

  • жужілевідламувальний — а, е. Призначений для відламування, відбивання жужелі (ожарини) від поверхні металевого виливанця …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»