- жуж
- диал. зоол.1) см. жук;
мӧс сіт жуж — навозник обыкновенный
2) хлебный точильщик
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
жуж
Смотреть что такое "жуж" в других словарях:
жужілевідламувальник — а, ч. Робітник, який відламує, відбиває, зчищає жужіль (ожарину) … Український тлумачний словник
жужілевідламувальниця — і. Жін. до жужілевідламувальник … Український тлумачний словник
жужілетривкий — а/, е/. Прикм. до жужілетривкість … Український тлумачний словник
жужілетривкість — кості, ж. Стійкість до до жужілеутворювання … Український тлумачний словник
жужілеутворення — я, с. Утворення жужілі (ожарини) при згорянні твердого палива та окисненні металів … Український тлумачний словник
жужілеутворювальний — а, е. Який утворює жужіль (ожарину) … Український тлумачний словник
жужільний — а, е. Прикм. до жужіль … Український тлумачний словник
жужіль — жу/желі, ж. і жу/желю, ч. Те саме, що жужелиця I 1) … Український тлумачний словник
жужіль — (залишки після згоряння твердого палива), жужелиця, згар, гаріль … Словник синонімів української мови
жужіль — іменник жіночого або чоловічого роду відходи плавки металу … Орфографічний словник української мови
жужілевідламувальний — а, е. Призначений для відламування, відбивання жужелі (ожарини) від поверхні металевого виливанця … Український тлумачний словник
