геть

  • 101ну — I виг. 1) Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). || Уживається для висловлення спонукання до припинення дії. || Уживається для висловлення погрози, перестороги. || Уживається на початку речення, в… …

    Український тлумачний словник

  • 102перти — пру, преш, недок., фам. 1) неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. 2) неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. || Пересуватися або насуватися… …

    Український тлумачний словник

  • 103повертати — I а/ю, а/єш, недок., поверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого , чого небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди небудь, на когось, щось. || Обертати що небудь іншим боком. || неперех. Рухати, ворушити… …

    Український тлумачний словник

  • 104повиганяти — я/ю, я/єш і повиго/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Примусити вийти геть, залишити яке небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх чи багатьох. || Вигнати (звичайно з хліва, двору) на пасовище всіх чи багатьох (корів, овець і т. ін.). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 105повикурювати — юю, юєш, док., перех. 1) За допомогою диму вигнати звідкись усіх чи багатьох. Повикурювати бджіл. 2) перен. Примусити всіх чи багатьох піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. 3) Випалити все чи багато чого небудь (цигарки, тютюн і …

    Український тлумачний словник

  • 106поганяти — I я/ю, я/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Примушувати рухатися швидше, підганяючи батогом, нагайкою і т. ін. || Рушати з місця. || перен., розм. Примушувати робити що небудь швидше. 2) неперех. Спрямувати біг коня, екіпажу і т. ін.; правити.… …

    Український тлумачний словник

  • 107погнати — пожену/, пожене/ш, док. 1) перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди небудь. || розм. Спрямувати рух чого небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром,… …

    Український тлумачний словник

  • 108порозходитися — і рідко порозіхо/дитися, иться, имося, итеся, док. 1) Розійтися в різні боки (про всіх чи багатьох). || Піти геть звідкись. || перен. Роз їхатися в різні місця. 2) Поширитися по поверхні, втрачаючи чіткі обриси; розпливтися (про плями, сліди від… …

    Український тлумачний словник

  • 109проганяти — я/ю, я/єш і рідко прого/нити, ню, ниш, недок., прогна/ти, прожену/, прожене/ш, док. 1) перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). || …

    Український тлумачний словник

  • 110рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …

    Український тлумачний словник