- загӧвӧра
- уст. заговоренный, заколдованный; волшебный;
загӧвӧра юан — заговорный напиток
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
загӧвӧра
Смотреть что такое "загӧвӧра" в других словарях:
Заг — Страна Монголия Статус Сомон … Википедия
загін — 1 іменник чоловічого роду ділянка; огороджене місце загін 2 іменник чоловічого роду група … Орфографічний словник української мови
ЗАГ — зенитная артиллерийская группа воен., истор. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ЗАГ Завод автоклавного газобетона http://gazo… … Словарь сокращений и аббревиатур
загін — [заг’і/н] го/ну, м. (на) го/н і, мн. го/ние, го/н іў … Орфоепічний словник української мови
Загінці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
загір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
загін — вузька смуга зораного поля (Ів.Фр.) [II] вузький шматок оброблюваного поля; частина нивки; смужка [I] загін – “стара міра землі шириною в 1 метр” [СБГ, І, с. 266]; [ІЦ 2009] загін: узкая полсса вспаханной нивы [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
загінний — 1 прикметник від: загін смуга поля, пасовища загінний 2 прикметник від: загін група рідко … Орфографічний словник української мови
загінець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
загінка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
загінок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
