вичко старӧста — староста церкви;
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
старіти — ста/рі/ю, ста/рі/єш, недок. 1) Ставати старим (у 1, 3 знач.) або старішим. 2) Ставати застарілим. 3) спец. Змінювати свої форми і властивості під впливом різних фізико хімічних умов або з бігом часу … Український тлумачний словник
старітися — ста/рі/юся, ста/рі/єшся, недок. Те саме, що старіти 1) … Український тлумачний словник
ста́рый — старый, стар, стара, старо, стары; но: это старо как мир; сравн.ст. старее … Русское словесное ударение
старість — [ста/р іс т ] рос т і, ор. р іс т у … Орфоепічний словник української мови
старіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
старість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
старіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
старітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ста́рый — ая, ое; стар, стара, старо и старо; стары и стары; старше, старее и (устар.) старее, старе; старейший. 1. Проживший много лет, достигший старости; противоп. молодой. Старый человек. □ Стар я, батюшка, чтобы лгать: седьмой десяток живу. Гоголь,… … Малый академический словарь
старість — рості, ж. 1) Період життя, що наступає після зрілості й характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого небудь; прот. молодість. •• Під ста/рість на схилі віку, досягши похилого віку. 2) Довгочасне, тривале… … Український тлумачний словник
невѣста — НЕВѢСТ|А (54), Ы с. 1. Будущая жена: ѹкраси ˫ако невѣстѹ Изб 1076, 35 об.; съдрьжати въ ѥстьствьѣмь [так!] чьртозѣ. акы до||брѹ хранимѹ невѣстѹ Там же, 96–96 об.; ˫ако же радѹѥтьсѧ [ж]енихъ о невѣстѣ. ЕвДобр 1164, 270 об. (запись); жениха и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
