перегін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
перегінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
перегірклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перегіркнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перегірчити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
перегіркнути — не; мин. ч. перегі/рк, і/ркла, і/ркло і перегі/ркнув, і/ркнула, і/ркнуло; док. Стати гірким (про всі продукти чи багато з них) … Український тлумачний словник
перегінний — а, е. 1) Стос. до перегону (у 1 3 знач.). Перегінний тунель. 2) Признач. для перегонки. || Який є продуктом перегонки … Український тлумачний словник
перегірклий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перегіркнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
перегінський — прикметник перегінський прикметник … Орфографічний словник української мови
перегільчастий — а, е. Гіллястий … Український тлумачний словник
перегін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. переганяти, перегнати 2), 5). 2) Швидкий біг. 3) Відстань, яку хто , що небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо. || Частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями … Український тлумачний словник
