кучик пӧдметки — кожаная подмётка;
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
підкова — и, ж. 1) Металева, вигнута за формою кінського копита пластина, що прибивається до копита з метою запобігти його пошкодженню та сковзанню тварини. || перен. Те, що формою схоже на таку пластину. 2) Металева пластинка, що набивається на спід… … Український тлумачний словник
понабивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити що небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки. 2) Вбити багато чого небудь гострого в щось, у багатьох місцях. 3) Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. 4)… … Український тлумачний словник
почовгати — аю, аєш, док., розм. 1) неперех. Човгати якийсь час. 2) перех. Човгаючи, стерти (підошви, підметки і т. ін.). 3) неперех., перен. Повільно піти, човгаючи ногами … Український тлумачний словник
шкірімітовий — а, е. Прикм. до шкіріміт. || Вигот. з шкіріміту. Шкірімітові підметки … Український тлумачний словник
золювати — Золювати: (чоботи) підбивати підметки (до чобіт) [16] … Толковый украинский словарь
золі — лів, мн. Пр. Підметки … Словник лемківскої говірки
