- чув
- I
сущ. выдраIIдиал. нареч. совсем, сплошь чув
лыа — сплошь песок
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
лыа — сплошь песок
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
чув'як — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
чув'ячний — прикметник … Орфографічний словник української мови
чув'яки — ів, мн. (одн. чув я/к, а, ч.). Шкіряні черевики з м якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму) … Український тлумачний словник
чув'ячний — а, е. Прикм. до чув яки … Український тлумачний словник
ЧУВ — традиционный и очень древний обычай Казаков оставлять прядь волос, нависшую над левым ухом; в последнее Время стало модным взбивать ее кверху … Казачий словарь-справочник
чув. — чувашский … Русский орфографический словарь
чув. — чувашский … Словарь сокращений русского языка
чувал — чув ал, а … Русский орфографический словарь
чувяк — чув як, а … Русский орфографический словарь
чувашский — чув ашский (к чув аш и и Чув ашия) … Русский орфографический словарь
чувак — чув ак, а (жарг.) … Русский орфографический словарь