- ковта
- кофта, кофточка;ситеч ковта — ситцевая кофточка
еджыд ковтаа — в белой кофте;
Коми-русский словарь. — Институт языка, литературы и истории Коми научного центра УрО РАН. Л.М. Безносикова, Е.А.Айбабина, Р.И.Коснырева, А. Кайдалов. 2013.
ковта
Смотреть что такое "ковта" в других словарях:
ковтальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ковтання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ковтати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. Рухом мускулатури горла проштовхувати що небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок. || розм. Пити або їсти що небудь жадібно, квапливо; глитати. •• Ковта/ти пілю/лі мовчки терпіти образу, вислухувати… … Український тлумачний словник
колтать — хромать , диал. двигать и разговаривать, говорить , колтай болтун , укр. ковтати. Нельзя отделять от колдыкать хромать ; см. Мi. ЕW 154. Согласно Бернекеру (1, 660), здесь имеет место звукоподражание. Его сравнение с колотить (см.) сомнительно,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
імітований — а, е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до імітувати. || у знач. прикм. •• Іміто/ване харчува/ння хірургічна процедура, за якої все, що ковтається, виходить, не попадаючи до шлунку, через фістулу (трубку) … Український тлумачний словник
ковтальний — а, е. Стос. до ковтання, пов язаний з ним. •• Ковта/льні шуми/ звуки, що прослуховуються при аускультації стравоходу або кардіальної частини шлунка після проковтування їжі або води … Український тлумачний словник
шаблековтальний — а, е. Який ковтає шаблі … Український тлумачний словник
ковтати — дієслово недоконаного виду бити, стукати; битися, стукатися діал. ковтати дієслово недоконаного виду рухом мускулатури горла проштовхувати що небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок … Орфографічний словник української мови
